транзитний

-а, -е.

Пов'язаний із транзитом, який ґрунтується на транзиті. Транзитна торгівля. || Який має прямий квиток до місця призначення. || Признач. для транзитників. Транзитний зал. || Пов'язаний із транзитом (у 1 знач.). || Який надає право транзиту, дозволяє транзит. Транзитна віза. || Який перевозять, надсилають транзитом до місця призначення. || Без перевантаження на проміжних станціях.

••

Транзи́тна зо́на — портова зона в прибережній державі, що використовується як склад сусідньої країни, яка не має виходу до моря.

Транзи́тна но́рма — мінімальна кількість продукції, товару, що відвантажується постачальником одному вантажоодержувачу.

Транзи́тний тра́нспорт — транспорт (переважно автомобільний), який проїжджає містом, селом тощо без зупинки; транспорт, для якого населений пункт, яким він проїжджає, не є кінцевим.